Чим закінчился весела історія про зустріч п’яного закарпатця з правоохоронцем

Це трапилося із моїми друзями. Якось святкували вони день народження одного з них. На святкувалися до того, що продовжили пиячити під столиком. А тут дружина одного з них надзвонює: «Якщо мій Паша не повернеться через годину, я заявлю в міліцію. Сорому буде на все життя!».

Що робити? Таксі викликати чогось не хотілося. А посадити в автобус п’яного в дим друга – це було якось не по-людськи. І от вирішили відвезти його додому – на свій страх і ризик. Батько одного з друзів був інвалідом і мав відповідну машину. От вони всі і всілися в цей транспортний засіб. Їхати було не так вже й далеко. Сподівалися, що їм має поталанити. І  ніяких хитрих даішників вони на дорозі не зустрінуть. Тим більше, що це вже був вечір.

І от їдуть вони собі веселі, безтурботні. І тут, треба ж такому статися, їх і справді зупиняє даішник. Спочатку думали дати драли. Але потім все ж зупинилися, щоб не шукати батькові зайвих клопотів.

Вивалюється, значить, цей  п’яний, як біла береза, водій і повзе назустріч даішнику. Відстань до стража порядку була добряча – від’їхали вони вже кількасот метрів. Це їх і врятувало. Адже на ближчій відстані можна було зомліти від одного тільки запаху спиртного, яким тягнуло від цієї компанії.

Переляканий даішник кричить: «Пане інвалід, пане інвалід, не треба документів. Їдьте собі далі!».

Він, бідолаха, зрозумів, що шофер – настільки важкий інвалід, що може тільки повзати. І ради нього вивалився із машини.

Отак друзі якось доїхали. Дружині Паші вони розповіли про дорожню пригоду, весело мугикаючи. Та їх облаяла. І наказала нікуди не потикатися. Переночували вони, звичайно, в того друга. А от раненько вже всі свіжі, як огірочки, повернулися назад. Отака ось кумедна історія вийшла.

Петро, Виноградівський район.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *