Іронія долі по-закарпатськи. Реальна історія

Василь продавав на базарі запчастини. Якось підійшли до нього міцні хлопці і кажуть, що вони забирають все оптом. Василь не знав, чи радіти йому, чи ображатися. Сказав, що гроші хай заплатять через банк. Чоловіки одразу погодилася: нема проблем, зробимо, як ти хочеш.

Ну, значить, купили вони оптом весь товар. І у Василя ніби й роботи на сьогодні нема. Торгувати ж нема чим. А хлопці запропонували цю справу обмити. Ну, Василь на дармове завжди був ласий. І от випили вони пляшку, другу, третю…

А потім Василь зрозумів, що земля із-під його ніг пливе. Хлопці були міцніші. Вони ще добре стояли на ногах. «Де ти живеш?» – питають його. Василь жив на вулиці Приймаченко. Але він так невиразно белькотів, що його нові друзі зрозуміли, що це вулиця Шевченко. А в якому місті немає вулиці Шевченка? Поволокли якось п’яного в дим Василя в машину, потім так само вивантажили на цій вулиці. Будинок який, квартира яка? – навперебій питають у непритомного від пиятики.

Василь сказав, що двадцять три. А квартира сім. Ну, притягли вони. Щоправда, на з’ясування такої інформації довелося витратити хвилин двадцять. Ну, якимсь дивом дивним приперли вони Василя до стіни, дзвонять у квартиру. Відкриває молода жінка і ледве сама не непритомніє від такої картини. У її оселю намагаються заштовхати ледь не труп якогось невідомого чоловіка. А з ним ще троє кремезних чоловіків.

  • Що це таке? – розгубилася жінка.
  • Що? Що? Чоловік твій. Вася! Забирай його чи що?
  • Де ви його знайшли?
  • Яка різниця? Головне, що він удома, живий, здоровий. А в тебе, той, закусити не знайдеться? – у чоловіків був такий грізний вигляд, що відмовити їм було б нерозумно.

Жінка нарізала ковбаси, зробила сякі-такі бутерброди. І з жахом чекала, коли вони заберуться.

Хлопці поїли, кинули Васю на ліжко, побажали добрих снів  і пішли собі геть.

Господиня квартири, звати її Катя, мусіла чекати, коли він прокинеться. А коли Василь отямився, вона почала на нього кричати і казала, щоб він забирався геть. Але після того, як вона люто насварилася на непроханого гостя, вони все ж познайомилися.

Виявляється, що хлопці переплутали квартиру і вулицю. І вкинули свого ледве знайомого друга в іншу квартиру.

Катя була незаміжньою, Василь – теж.  Через півроку вони одружилися. На щастя, ці покупці товару залишили свої номери телефонів. Вони були не фіктивними. Тепер це найкращі друзі, які завжди прийдуть на допомогу. Навіть якщо зроблять це досить невміло. Як тоді, коли підкинули Василя чужій жінці.

Катерина ЧОПОВДЯ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *